Навчання є неможливим, якщо інформація залишається непомітною для учня, складним — якщо вона подається у форматі, що вимагає надмірних зусиль або зовнішньої допомоги, та гнітючим — коли зміст підсилює стереотипи або дефіцитне мислення.
Щоб зменшити бар’єри до навчання, важливо зробити ключову інформацію однаково доступною для всіх учнів. Це можна забезпечити шляхом:
Різноманітні зображення не лише підтримують доступність для учнів із сенсорними чи перцептивними особливостями, а й поглиблюють розуміння для широкого кола учнів.
Коли учні мають можливість бачити себе у навчальному змісті (так звані «дзеркала») і водночас знайомитися з іншими точками зору («вікна»), це сприяє глибшому, автентичному зв’язку з навчанням і створює більше можливостей для осмислення.
У друкованих матеріалах відображення інформації є фіксованим і постійним. Цифрові матеріали дозволяють відображати ту саму інформацію гнучко та з можливістю налаштування. Наприклад, блок з додатковою інформацією може бути відображений в іншому місці, збільшений, виділений кольором або повністю видалений. Така гнучкість надає можливості для підвищення чіткості сприйняття та виразності інформації для різних учнів, а також дозволяє налаштувати параметри відповідно до уподобань інших.
Хоча такі налаштування можуть бути складнішими у друкованих матеріалах, вони доступні у цифрових матеріалах. Важливо зазначити, що цифровий формат не означає, що вміст є доступним, оскільки багато цифрових матеріалів є однаково недоступними, якщо функції доступності не були включені під час розробки вмісту. Освітяни та учні повинні співпрацювати, щоб досягти найкращого відповідності функцій потребам навчання.
Надавайте інформацію у доступних форматах, щоб можна було налаштувати такі сприйняттєві функції:
Зображення, графіка, анімація, відео або текст можуть здаватися оптимальними способами подання інформації, особливо коли йдеться про взаємозв’язки між об’єктами, діями, числами або подіями. Однак такі візуальні представлення не є однаково доступними для всіх учнів — зокрема, для учнів з порушеннями зору або тих, хто не знайомий з певним видом графіки.
Візуальна інформація може бути досить щільною, особливо у візуальному мистецтві, яке часто містить складні значення та вимагає розуміння контексту й попередніх знань глядача. Щоб забезпечити рівний доступ до навчального матеріалу, важливо надавати невізуальні альтернативи.
Текст є окремим випадком візуальної інформації. Перетворення тексту в аудіо — один із найпростіших способів підвищити доступність. Перевага тексту полягає в його постійності, але надання тексту в такому форматі, що легко трансформується в аудіо, дозволяє поєднати сталість тексту з перевагами звукового сприйняття. Цифрове синтетичне перетворення тексту в мовлення стає дедалі ефективнішим, однак все ще обмежене у своїй здатності передавати важливу інформацію через просодію — інтонацію, ритм і емоційне забарвлення мовлення.
Звук є особливо ефективним способом передавання емоційного впливу інформації. Саме тому звуковий дизайн відіграє таку важливу роль у фільмах, а людський голос є потужним засобом для передачі емоцій і значущості. Водночас інформація, що передається виключно звуковими каналами, не є доступною для всіх.
Учні з порушеннями слуху або труднощами з пам’яттю можуть не мати рівного доступу до змісту. Часто вказівки даються лише усно, що створює бар’єри для учнів, яким потрібно більше часу для обробки інформації. Крім того, саме вміння слухати — це стратегічне уміння, яке потребує цілеспрямованого розвитку.
Щоб забезпечити рівний доступ до навчання, необхідно надавати альтернативні варіанти подання будь-якої інформації, у тому числі тієї, яка передається в усній формі або супроводжується наголосом.
Щоб забезпечити доступ до звукової інформації для всіх учнів, використовуйте альтернативні способи подання, що охоплюють як візуальні, так і тактильні еквіваленти.
Окрім чуттєвого сприйняття, учням важливо впізнавати себе та бачити перспективи інших у навчальній програмі, навчальних матеріалах і медіа, що використовуються в освітньому середовищі. Коли учні можуть ідентифікувати себе з представленими культурами й точками зору, це сприяє формуванню почуття визнання, підтримки й приналежності.
Натомість відсутність матеріалів, із якими учні можуть себе співвіднести, може призводити до відчуття підпорядкованості або того, що їхній досвід менш цінний у навчальному середовищі. Так само важливо, щоб учні мали змогу знайомитися з іншими поглядами, культурами, історіями та ідентичностями. Без цього вони можуть помилково вважати свій досвід універсальним або недооцінювати різноманіття світоглядів.