Учні відрізняються за своїми можливостями використовувати різні форми репрезентації — як мовні, так і немовні. Лексика, яка допомагає одному учню краще зрозуміти поняття, може виявитися складною або незрозумілою для іншого. Наприклад, знак рівності (=) може допомогти одному учню усвідомити, що обидві частини рівняння мають бути збалансованими, але може заплутати іншого учня, який не розуміє математичного значення цього символу.
Графік, що ілюструє зв’язок між змінними, може бути інформативним для одних учнів, але зовсім незрозумілим для інших. Так само, зображення або ілюстрації можуть мати різні значення для учнів залежно від їхнього культурного чи сімейного контексту. Це створює нерівність, коли інформація подається в єдиній формі для всіх.
Важливо використовувати різні форми представлення інформації не лише для забезпечення доступу, але й для чіткості, глибшого розуміння та створення спільного значення для всіх учнів.
Семантичні елементи, за допомогою яких подається інформація — слова, символи, цифри, піктограми та мовні структури — можуть бути по-різному доступними для учнів із різним культурним походженням, мовами та рівнем лексичних знань. Щоб забезпечити рівний доступ, важливо доповнювати ці елементи альтернативними формами представлення змісту.
Ключові слова, позначки, символи та піктограми повинні бути пов’язані з альтернативними поясненнями їхнього значення — такими як вбудований глосарій, візуальні підказки, схеми, таблиці або карти понять. Це дозволяє учням краще орієнтуватися в новій або незнайомій інформації.
Ідіоми, архаїчні вирази, культурно-специфічні фрази та сленг мають бути перекладені або адаптовані, щоб уникнути непорозумінь. Крім того, коли синтаксис речення, математичне рівняння або структура графіка є неочевидними, учні можуть втратити сенс інформації. Тому важливо надавати пояснення або альтернативні представлення таких структур.
Щоб зробити навчальний зміст більш доступним для всіх учнів, важливо заздалегідь працювати з лексикою, символами та структурою подання інформації. Особливу увагу слід приділяти встановленню зв'язку між новими термінами та попередніми знаннями або досвідом учнів. Також варто пояснювати незнайомі елементи мови або символіки у зрозумілий і багатоаспектний спосіб.
Здатність вільно декодувати слова, цифри або символи, які були представлені в закодованому форматі (наприклад, візуальні символи для тексту, тактильні символи для шрифту Брайля, алгебраїчні вирази для взаємозв'язків), вимагає практики для будь-якого учня, але деякі учні досягають автоматизму швидше, ніж інші. Учні потребують постійного і осмисленого впливу символів, щоб розуміти і ефективно використовувати їх. Відсутність вільного володіння або автоматизму значно збільшує когнітивне навантаження, пов'язане з декодуванням, тим самим зменшуючи здатність до обробки та розуміння інформації. Щоб забезпечити всім учням рівний доступ до знань, особливо коли вміння декодувати не є основною метою навчання, важливо пропонувати варіанти, які зменшують бар'єри, що виникають при декодуванні для учнів, які не знайомі з символами.
Навчальні матеріали зазвичай подаються однією мовою, але часто для учнів вона не є рідною. Тому сприяння міжмовному розумінню є особливо важливим. Для нових учнів, які вивчають домінуючу мову (наприклад, англійську в школах США), або для учнів, які вивчають академічну мову (домінуючий дискурс у школі), доступність інформації значно знижується, коли немає мовних варіантів. Важливим аспектом доступності є пропозиція кількох варіантів представлення, особливо для ключової інформації або лексики. Крім того, хоча одна конкретна мова може бути домінуючою, виховання поваги до різних мов і діалектів вимагає визнання того, що інші мови і мовні репрезентації є дійсними і цінними.
Пропонуйте різноманітну навчальну програму з літературними творами, історичними перспективами та культурними практиками з різних лінгвістичних середовищ:
Оскільки країни та громади стають дедалі різноманітнішими, у навчальному середовищі все частіше зустрічаються учні, які розмовляють різними мовами та діалектами. Наприклад, у Сполучених Штатах люди розмовляють більш ніж 350 мовами, а федеральний уряд не визначив жодної офіційної мови. Тим не менш, академічну англійську часто сприймають як стандартну мову для навчання в школах і на роботі.
Як наслідок, виникає мовна ієрархія зі стандартною англійською на вершині, а ті, хто не говорить або не розуміє цієї домінуючої мови, часто сприймаються як такі, що мають дефіцит чи недоліки. Важливо боротися з будь-якими явними чи прихованими повідомленнями про неповноцінність тих, хто використовує інші мови чи діалекти, мову жестів (ASL) тощо).
Країни, громади, навчальні середовища повинні враховувати, як різні мови та діалекти сприймаються, зображуються та розглядаються в їхньому контексті. Це особливо важливо з огляду на те, що мова тісно переплітається з культурою, цінностями та почуттям ідентичності людини.
Пропонування контенту з використанням декількох мов і символів створює більше точок входу для учнів, підвищує доступність і надає лінгвістично різноманітним учням відчуття цінності та приналежності.
Сприяйте слуханню та розумінню різних мов:
У навчальних матеріалах часто переважає текстова інформація. Але покладання на текст як єдиний спосіб представлення інформації може створювати бар'єри під час представлення концепцій і процесів, особливо для учнів, які мають порушення сприйняття тексту або мови, або учнів, які спілкуються мовами, відмінними від домінуючої мови. Пропонуючи різні способи представлення — особливо ілюстрації, симуляції, зображення, відео або інтерактивну графіку — можна зробити інформацію в тексті більш релевантною і зрозумілою для будь-якого учня, а також доступною для тих, хто вважав би її абсолютно недоступною в тексті.